Кінологічні басейни

Собаки – важливі помічники рятувальних та інших спеціальних служб: розмінування, пошукові операції, пошук зброї, вибухівки, наркотиків, тощо. На підставі опрацювання проєкту спорудження кінологічного басейну ДСНС України (2023р) формулюємо наступні рекомендації, вимоги та поради щодо таких типів басейнів.

Призначення кінологічних басейнів може бути різним і при проєктуванні слід враховувати його доцільне призначення. 
Типове призначення подібних басейнів для собак, які серед іншого виконують такі функції ветеринарної гідротерапії:
●     Після операційна ортопедична реабілітація
●     Підтримуючий рух для літніх собак
●     Відновлення після неврологічної травми
●     Програми схуднення
●     Корекція ходи та постави
●     Психологічне благополуччя
●     Керування болем
●     Ампутовані кінцівки
●     Оздоровче відвідування
●     Навчання

Перебування в такому басейні може принести користь собакам такими способами:
●      Розслаблення напружених м’язів
●      Покращення кровообігу, витривалості, гнучкості, діапазону рухів, балансу, координації та сили м’язів
●      Зменшення набряку
●      Релаксація
●      Побудова впевненості 

Лікуване плавання може сприяти видужуванню собак при:
●      Травмах суглобів
●      Дисплазії кульшового/ліктьового суглоба
●      Травмі хребта
●      Проблемах з пересуванням
●      Артриті
●      До/після операційній підготовці/реабілітації
●      Хронічному болі
●      Геріатрії
●      Зниженні ваги
●      Метаболічні стани, такі як діабет, можуть викликають атрофію м’язів 

Мікробна небезпека
Кінологічний басейн потенційно може бути сприятливим джерелом зараження від тварини до тварини та від тварини до людини. Тому при плануванні такого басейну слід передбачити такі загрози і приймати заходи, які унеможливлять подібне зараження. Одним з несприятливих наслідків для здоров’я, пов’язаний з небезпекою, що виникає в басейнах і подібних рекреаційних водних середовищах – інфекування через проковтування, вдихання або контакт з патогенними бактеріями, вірусами, грибками та найпростішими організмами, які можуть бути присутніми у воді та оточенні басейну. 

Собаки не так контролюють свої тілесні функції, як люди, і можуть мочитися в басейні. Уних також часто до хутра прилипають фекалії, які можуть забруднювати воду таспричиняти рекреаційні водні захворювання, такі як кишкова паличка, гепатит А, криптоспоридій та лямблії. Ризик захворювання або інфекції, пов’язаний збасейнами та подібними водними середовищами пов’язана в першу чергу з фекальнимзабрудненням води. Таке забруднення може бути результатом прямого фекальногозараження від тварин. Багато спалахів пов’язані з басейнами та подібними середовищами виникли через те, що дезінфекція не була застосована або була неадекватною (Див. Вказівки ВООЗ 2006 щодобезпечного рекреаційного водного середовища (Плавальні басейни та подібнісередовища)). У воду фекалії потрапляють коли улюдини/тварини відбувається випадкове виділення фекалій, у період захворюваннячи одразу після хвороби на діарею, або залишковий фекальний матеріал, який змивається в басейн. При потраплянні видимих твердих фекалій у воду кінологічного басейну, слід провести комплекс заходів, перелік яких можнаотримати в ТОВ “Галерея басейнів”.

Також у вуличних басейнах є ризик забруднення води через забруднення, які переносяться вітром. 

Лептоспіроз (Leptospira spp.) – передається черезводу в басейні, через забруднену сечу від заражених тварин (патогенні штами живуть у нирках тварин). Лептоспіри проникають в тіло через порізи та садини шкіри та через слизові оболонки рота, носа та кон’юнктиви (Див.  “Домашні собаки в останні рокивсе частіше хворіють на лептоспіроз. Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, опубліковано 19 січня 2022 року”; Вказівки ВООЗ 2006 щодо безпечного рекреаційного водного середовища (Плавальні басейни та подібні середовища)). Два спалахи водного лептоспірозу були пов’язані з нехлорованими водами плавальних басейнів (Cockburn et al., 1954; de Lima et al., 1990). Домашні або дикі тварини, які мали доступ до води, були ймовірними джерелами Leptospira. Ризик зараження лептоспірозом можна зменшити,підтримуючи належну концентрацію дезінфікуючого засобу. Для інактивації Leptospira spp достатньо звичайної дезінфекції басейнів.

Стороннім людям (крім, за потреби, тим особам, які здійснюють навчання/реабілітацію собак та належнимчином проінструктовані про ризики) слід утриматись від користуваннякінологічним басейном, всіх треба інформувати про шкідливість купання у таких басейнах. 

Кишкова паличка (Escherichia coli) – теж передається через воду в басейні, тому заходи по очистці води і недопущенню зараженню мають бути відповідними. Відповідно до інформації “Американського товариства із запобігання жорстокому поводженню з тваринами” ASPCA (Див. Інформація “Американського товариства із запобігання жорстокому поводженню з тваринами” ASPCA, 16 серпня 2019р), коли собаки п’ють з водойми або просто плавають у забрудненій воді, вони можуть отруїтися.
Вживання синьо-зелених водоростей може призвести до серйозних пошкоджень мозку або печінки. Багато з цих водоростей викликають серйозні шлунково-кишкові симптоми, а також інші важкі симптоми, такі як: порушення рівноваги абокоординації; тремтіння; судоми; шок; блідість; печінкову недостатність; синюшний або сіруватий колір шкіри, нігтів, губ або зон навколо очей; важке дихання; слабкість; смерть. 

Одна собака в басейні по рівню забруднень може порівнюватись з 50 людьми, а об’єм води на 1 собаку в кінологічних басейнахзначно менший, ніж в басейнах для людей, тому питання водопідготовки та фільтрації повинен бути досконало пропрацьований фахівцями – наша компанія має досвід подібних робіт, тому звертайтесь до нас за консультаціями без вагань. 

Загальні рекомендації
Дані рекомендації можуть допомогти зрозуміти специфіку кінологічного басейну, що може зробити свій внесок при плануванні басейну чи формуванні управлінських рішень:
–         хлорні дезінфектанти (в т.ч. відпрацьованийхлор), як і у людей, можуть трохи подразнювати очі або чутливий ніс собаки, але занурення в басейн на кілька годин не шкідливе для собак; Лише високий рівень хлорних сполук подразнює шкіру собак;
–         хлор в низьких концентраціях безпечний для тварин (крім риб та інших водних тварин, рептилій, земноводних). Відомо що більшість комунальної води хлорована, тому низькі рівні цього хімікату були визнані безпечними для споживання Центром контролю захворювань в США – CDC;
–         збудники хвороб часто набагато шкідливіші, ніж рівень хлору, який використовується для підтримки санітарного стану басейну;
–         з точки зору безпечності хлорованої води, цуценята мають ті ж основні ризики, що й дорослі собаки — споживання занадто великої кількості може спричинити шлунково-кишкові розлади, а також можливе подразнення шкіри. Через менший розмір і ніжнішу шкіру цуценята можуть відчувати ці негативні наслідки від води в басейні швидше, ніж старші собаки, тому варто обмежити сеанси плавання коротшими періодами часу та стежити за будь-якими проблемами, які можуть виникнути.

– безпека в басейні є надзвичайно важливою, коли дозволяється доступ до басейну цуценятам. Вони не такі досвідчені у воді і слабші плавці, ніж дорослі собаки. Рятувальний жилет — чудова ідея для починаючого плавця, переконайтеся, що обрано правильний розмір жилету, і не залишайте цуценят без нагляду, навіть у рятувальному жилеті;
–         щоб запобігти видаленню натуральних жирів з шерсті собаки, скористайтеся спеціальним незмивним спреєм, до та після плавання. Також подумайте прододавання до раціону собак добавок жирних кислот омега-3, щоб допомогти їм відновити жир, втрачений під час плавання;
–         недостатньо оснащений басейн без належного нагляду за собакою може призвести до її утоплення;
–         не зберігайте жодну хімію біля басейну і в зоні досяжності собак;
–         не використовуйте скло та скляне приладдя поруч з басейном;
–         температура води в кінологічному басейні має бути комфортною і не перевищувати +40^оС (оптимально +26^оС -+34^оС. Більша температура краще розслабляє м’язи). Мінімальна температура допуску собак до басейну рекомендується на рівні: сумарна температура повітря і води не менше +38^оС.
Для забезпечення максимально тривалого використання басейну поряд з вуличним басейном інколи доцільно влаштувати критий басейн, де можливість утримання теплої води є вірогідною протягом всіх сезонів. Слід пам’ятати, що тепле водне середовище сприятливе для розвитку в т.ч. синьо-зелених та інших водоростей.

Забруднення води через навколишнє середовище теж може бути особливою проблемою для зовнішніх водних споруд, де такі речовини, як пил, ґрунт, пісок, листя татрава, можуть легко потрапити в басейн. Птахи, кажани та інші тварини також можуть забруднити басейн своїм послідом. Тому обробка води має бути достатньою.  

Рекомендації при проєктуванні та будівництві
При проєктуванні, будівництві та експлуатації кінологічного басейну слід враховувати наступні поради:
–         проєктуючи басейн продумайте його функціональність: собаку у разі необхідності буде тримати людина чи рухомий кран, людина буде у воді чи поруч з басейном (тоді чаша має бути вище підлоги по якій ходить людина. Технічне завдання на проєктування має містити висоту борту);
–         слід зробити зручний вхід/вихід з води для собаки, щоб вона у разі потреби змогла самостійно вийти з води. Поверхня для входу і виходу має бути протисковзкою, наприклад гумовий килимок;
–         при проєктуванні басейну, якщо це доцільно, сплануйте виступи для відпочинку собак вздовж бортів (трохи нижче поверхні води), забезпечивши мілкі ділянки, з яких тварини можуть легко вийти з води; 
–         для різномаїття басейну бажано передбачити мілководдя, що дозволить цуценятим та дрібним породам краще почуватись вбасейні;
–         сплануйте територію навколо вуличного басейну так, щоб була можливість для собак відпочити в тіні;
–         простір навколо вуличного басейну не повинен сильно нагріватись на сонці, такий нагрів може спричинити дискомфорт чи опіки подушечок лап собак;
–         слід до мінімуму звести ймовірність забруднення води від навколишнього середовища. Басейн повинен бути сконструйований таким чином, щоб зменшити ймовірність потрапляння забруднюючих речовин у воду;
–         уникайте потрапляння сечі тварин (в т.ч. диких, якщо басейн вуличний) у воду басейнів. Наприклад, дренаж навколо басейну (в т.ч. дренаж дощової води) повинен унеможливлювати потрапляння відходів в басейн (уклін від басейну), а відходи навколо басейну слід швидко збирати іутилізувати;
–         гідроізоляція і декоративне оздоблення басейну можна виконати з армованої ПВХ мембрани (на відміну від плиточних басейнів, де багато міжплиточних швів, мембрана легше очищується від бруду). Більшість собак намагаються вийти з басейну тим самим шляхом, яким вони увійшли, тому дряпання об стінки басейнузазвичай не трапляється;
–         слід забезпечити достатній штучний нагрів та теплозбереження: накриття дзеркала води теплозберігаючою плівкою. Потрібно пам’ятати, що легкі покриття можуть дезорієнтувати собаку і вона може потрапити у воду під покриття, що може призвести до травмування чи утоплення, тому для обмеження доступу теплозберігаюче покриття не є ефективним;
–         потужність циркуляції та фільтрування води в басейні має бути достатньою;
–         уникайте методів дезінфекції з використанням солі та сольових електролізів, адже сіль може негативно впливати на собак;
–         якщо для реабілітації необхідно бачити рухи тварин під водою, доцільно передбачити підводне відеоспостереження.

Рекомендації при тренуваннях
Крім стандартних тренувальних чи реабілітаційних інструкцій слід враховувати обставини, які впливають на безпеку і функціонування басейну:
–         перед тим як собака потрапить в басейн слід її ретельно вимити, щоб максимально зменшити забруднення басейну шерстю та іншими забрудненнями;
–         як і людям,після купання бажано прийняти душ (або обмитися шлангом), щоб хлорні продукти не висушили шкіру та шерсть собак, а відразу після плавання очищуйте та ретельно сушіть вуха собак та цуценят бавовняним або вовняним рушником;
–         слід біля басейну забезпечити доступ собакам до питної води і заохочувати собаку пити призначену для неї воду, а не воду з басейну. Ефективним досягненням цього вважається проведення сеансів у воді не більше 10хв кожен, а в перерві собака може попити воду;
–         там, де це доцільно слід використовувати рятувальні жилети для собак (втомлена чи травмована собака, собака, яка вчиться плавати чи тимчасово втратила орієнтацію краще буде почуватись в жилеті). Краще використовувати жилети з ручкою на спині;
–         якщо інструктор для здійснення своїх функцій повинен бути у воді поруч із собакою, він (серед іншого) має бути поінформований про ймовірність отримання подряпит від кігтів собак і бути готовим убезпечитись від травмування.   

Рекомендації при обслуговуванні
Експлуатація – важливий елемент досягнення бажаного результату водопідготовки.
–         вода в басейні має бути збалансована;
–         погано доглянута вода несе підвищену ймовірність того, що собаки заразяться вушною інфекцією. Басейни можуть бути домом для забруднень, що викликають інфекції, які можуть створити проблеми з чутливими слуховими проходами собак;
–         дезінфекція має проводитись лише дозволеними хлорними дезінфектантами, оскільки їх ефективність інактивації патогенів є доведеними. ТОВ “Галерея басейнів” надає алгоритм дій та концентрації основних параметрів, які слід контролювати і регулювати (Важливо: собаки в басейні можуть спричинити підвищення рН, можуть додавати в басейн фосфати та нітрати);
–         ігрове чи інше обладнання не повинно бути комфортним для ночівлі птахів на воді, тому його необхідно виймати з води (Зокрема, пташиний послід може містити значні мікроби, такі як кишкова паличка, сальмонела, кампілобактерта/або криптоспоридій (Crypto). Більшість цих мікробів знищуються належним чином хлорованим басейном всього за кілька хвилин. За потреби захисту від диких тварин можливо доцільно буде організувати загородження навколо води;
–         у разі виникнення піни у воді, якщо це доцільно, слід використовувати засіб для басейнів “Антипіна”;
–         якщо стандартні заходи по підтриманню чистої води перестали діяти, воду з такого басейну краще злити, чашу вимити і заповнитисвіжою водою;
–         оскільки не вся шерсть, що линяє може бути видалена на етапі підготовки собаки до плавання, приділяйте більш ретельну увагу чищенню кошиків скімерів та насосів.

Плануючи спорудження кінологічного басейну, обов’язково зверніться в нашу компанію для отримання фахових порад та актуального розрахунку вартості спорудження такого типу басейну.